5. Ревека чула, коли Ісаак говорив синові своєму Ісавові. І пішов Ісав у поле вполювати дичину.
6. А Ревека сказала синові своєму Якові: Ось, я чула, як батько твій говорив братові твоєму Ісавові:
7. Принеси мені дичини і приготуй мені страву, і я з'їм, і благословлю тебе перед Господом, передніше смерті моєї.
8. Тепер, сину мій, прислухайся до слів моїх, а що я тобі скажу.
9. Піди до отари і принеси мені звідти двійко справних козлят, і я приготую з них батькові твоєму страву, яку він любить.
10. А ти принесеш батькові твоєму, і він насититься, аби благословити тебе перед смертю своєю.
11. Яків сказав Ревеці, матері своїй: Ісав, брат мій, чоловік кудлатий, а я гладенький.
12. Може статися, помацає мене мій батько; і я буду в його очах облудником, і наведу на себе прокляття, а не благословення.
13. Мати сказала йому: На мені хай буде прокляття твоє, сину мій, тільки послухай мене, і піди, принеси мені.
14. Він пішов, і взяв, і приніс матері своїй, і мати його зготувала страву, котру любив батько його.
15. І взяла Ревека багату одежу старшого сина свого Ісава, яка була в неї у домі, і одягла в неї молодшого сина свого Якова;
16. А руки його і гладеньку шию його обклала шкурою козенят.
17. І дала страву і хліб, котрі вона зготувала, в руки Якові, синові своєму.
18. Він увійшов до батька свого і сказав: Тату мій! Той озвався: Ось я, хто ти, сину?
19. Яків сказав батькові своєму: Я – Ісав, первісток твій, я вчинив так, як ти сказав мені; підведися, сідай і покуштуй дичини моєї, аби благословила мене душа твоя.
20. І сказав Ісаак синові своєму: Отак швиденько знайшов ти, сину мій? Він сказав: Тому, що Господь Бог твій послав мені назустріч.