29. Нехай же послугують тобі народи, і нехай поклоняться тобі племена; будь паном над братами твоїми, і нехай поклоняться тобі сини матері твоєї; ті, що проклинають тебе, – прокляті; ті, що благословляють тебе, – благословенні!
30. І тільки-но звершив Ісаак благословення над Яковом, і тільки-но вийшов Яків од Ісаака, батька свого, Ісав, брат його, прийшов з ловів своїх.
31. Зготував і він страву і приніс батькові своєму, і сказав батькові своєму: Підведися, тату мій, і з'їж дичини сина твого, щоби благословила мене душа твоя.
32. А Ісаак, батько його, сказав йому: Хто ти? Він сказав: Я син твій, первісток твій, Ісав.
33. І затремтів Ісаак вельми великим трепетом, і сказав: Хто ж оце, котрий дістав мені дичини і приніс мені, і я їв од усього, перше, аніж ти прийшов, і я благословив його? Він і буде благословенний.
34. Ісав, вислухавши слова батька свого, голосно скрикнув і сказав батькові своєму: Тату мій! Благослови й мене.
35. Але він (Ісаак) сказав: Брат твій прийшов із хитрістю і взяв благословення твоє.
36. І сказав він: Чи не тому дано йому ім'я – Яків. Бо він уже двічі обійшов мене? Він узяв першородство моє, і ось, тепер забрав благословення моє. І ще сказав: Невже ти не залишив мені благословення?
37. Ісаак відповідав Ісавові: Ось, я поставив його господарем над тобою, і всіх братів його віддав йому в служники, обдарував його хлібом і вином, а що ж я можу вчинити для тебе, сину мій?
38. Але Ісав сказав батькові своєму: Невже, тату мій, одне у тебе благословення? Благослови й мене, тату мій! І підніс Ісав голос свій і заплакав.
39. І відповів Ісаак, батько його, і сказав йому: Ось, від родючої землі буде прожиття твоє, і з роси небесної згори.
40. І житимеш мечем твоїм, і будеш служити братові твоєму; а буде час, коли повстанеш, і скинеш ярмо його з шиї твоєї.
41. І зненавидів Ісав Якова за благословення, яким благословив його батько його; і сказав Ісав у серці своєму: Наближаються дні плачу по батькові моєму; і я уб'ю Якова, брата мого.
42. І переказані були Ревеці слова Ісава, старшого сина її, і вона послала, і прикликала молодшого сина Якова, і сказала йому: Ось, Ісав, брат твій, погрожує убити тебе.
43. І тепер, сину мій, послухай слова мого, підведися, біжи до Лавана, брата мого, в Харан;
44. І поживи у нього деякий час, доки вгамується лють брата твого.
45. Доки погамується гнів брата твого на тебе, і він забуде, що ти вчинив йому. Тоді я надішлю посланця і візьму тебе звідти. Для чого мені упродовж одного дня втратити вас обидвох?