20. І сказав Ісаак синові своєму: Отак швиденько знайшов ти, сину мій? Він сказав: Тому, що Господь Бог твій послав мені назустріч.
21. І сказав Ісаак до Якова: Підійди, я обмацаю тебе, сину мій, чи ти син мій Ісав, чи ні?
22. Яків підійшов до Ісаака, батька свого, і він обмацав його, і сказав: Голос, голос Якова, а руки, руки Ісавові.
23. І не впізнав його, тому що руки його були, як руки Ісава, брата його, кудлаті; і благословив його.
24. І сказав: Чи ти син мій Ісав? Він сказав: Я.
25. Ісаак сказав: Подай мені, і спожию дичини сина мого, щоби благословила тебе душа моя. Яків подав йому, і він їв; приніс йому також вина, і він пив.
26. Ісаак, батько його, сказав йому: Підійди, поцілуй мене, мій сину.
27. Він підійшов і поцілував його. І відчув Ісаак запах від одежі його, і благословив його, і сказав: Ось, запах від сина мого, як запах від поля, яке благословив Господь.
28. Нехай же дасть тобі Бог від роси небесної і від родючої землі, і багато хліба і вина.
29. Нехай же послугують тобі народи, і нехай поклоняться тобі племена; будь паном над братами твоїми, і нехай поклоняться тобі сини матері твоєї; ті, що проклинають тебе, – прокляті; ті, що благословляють тебе, – благословенні!
30. І тільки-но звершив Ісаак благословення над Яковом, і тільки-но вийшов Яків од Ісаака, батька свого, Ісав, брат його, прийшов з ловів своїх.
31. Зготував і він страву і приніс батькові своєму, і сказав батькові своєму: Підведися, тату мій, і з'їж дичини сина твого, щоби благословила мене душа твоя.