8. Та коли вже багато часу він там прожив, Авімелех, цар филистимський, глянувши у вікно, побачив, що Ісаак бавиться з Ревекою, дружиною своєю.
9. І прикликав Авімелех Ісаака, і сказав: Ось, це дружина твоя, чому ж ти сказав: Вона сестра моя? Ісаак сказав йому: Тому, щоб я не загинув через неї.
10. Але Авімелех сказав: Що це ти вчинив з нами? Адже один із народу замалим не злігся з дружиною твоєю, і ти накликав би звинувачення на нас.
11. І наказав Авімелех народові своєму, сказавши: Хто торкнеться сього чоловіка і дружини його, той буде покараний на смерть.
12. І сіяв Ісаак у землі тій, і зібрав того року ячменю у стократ: так благословив його Господь.
13. І став значним цей чоловік, і звеличувався ще і ще аж до того, що став дуже великим.
14. У нього була череда дрібної і череда великої худоби і чимало орної землі, і филистимляни почали заздрити йому.
15. І всі криниці, які викопали служники вітця його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.
16. І Авімелех сказав Ісаакові: Залиши нас; бо ти став набагато сильнішим од нас.
17. І пішов Ісаак звідти і розташувався шатрами в долині Ґерарській, і оселився там.
18. І знову викопав Ісаак криниці води, які були викопані ще за Авраама, батька його, котрі завалили филистимляни по смерті Авраама; і назвав їх тими ж іменами, котрими назвав їх батько його.
19. І копали служники Ісаакові в долині, і знайшли там джерело води живої.
20. І сперечалися пастухи Ґерарські з пастухами Ісааковими, кажучи: Наша вода. І він назвав криниці ім'я: Есек, бо сперечалися з ним.
21. Викопали другу криницю; сперечались також і за неї; і він дав їй ім'я Ситна.
22. І він рушив звідтіля, і викопав криницю, за котру уже не сперечалися; і назвав її: Реховот, бо, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.
23. Звідти перейшов він до Беер-Шеви.