1. Був голод на землі, лихіший понад попередній голод, котрий був у дні Авраама, і пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
2. Господь постав перед ним і сказав; Не йди до Єгипту; живи на землі, про яку Я скажу тобі.
3. Мандруй по цій землі; і Я буду з тобою, і благословлю тебе; бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі оці, і дотримаюся клятви, котрою Я клявся Авраамові, батькові твоєму.
4. Помножу нащадків твоїх, як зорі небесні; і дам нащадкам твоїм усі землі оці; і благословляться в насінні твоєму всі народи землі.
5. За те, що Авраам підкорився голосові Моєму і пильнував, що Мною заповідане треба було пильнувати: Статути Мої і закони Мої.
6. Ісаак оселився в Ґерарі.
7. Мешканці міста того запитали про дружину його, і він сказав: Це сестра моя; тому що боявся сказати: Дружина моя, щоб не вбили мене, сказав він, мешканці міста цього за Ревеку, бо вона вродлива з обличчя.
8. Та коли вже багато часу він там прожив, Авімелех, цар филистимський, глянувши у вікно, побачив, що Ісаак бавиться з Ревекою, дружиною своєю.
9. І прикликав Авімелех Ісаака, і сказав: Ось, це дружина твоя, чому ж ти сказав: Вона сестра моя? Ісаак сказав йому: Тому, щоб я не загинув через неї.
10. Але Авімелех сказав: Що це ти вчинив з нами? Адже один із народу замалим не злігся з дружиною твоєю, і ти накликав би звинувачення на нас.
11. І наказав Авімелех народові своєму, сказавши: Хто торкнеться сього чоловіка і дружини його, той буде покараний на смерть.
12. І сіяв Ісаак у землі тій, і зібрав того року ячменю у стократ: так благословив його Господь.
13. І став значним цей чоловік, і звеличувався ще і ще аж до того, що став дуже великим.