4. Але підеш на землю мою, на батьківщину мою, і візьмеш дружину синові моєму Ісаакові.
5. Служник сказав йому: Можливо, не захоче дівчина йти зі мною на цю землю, то чи мушу я повернути сина твого на землю, з котрої ти вийшов?
6. Авраам сказав йому: Бережися, не повертай сина мого туди.
7. Господь, Бог неба, який узяв мене з дому батька мого і від землі народження мого, котрий говорив мені, і котрий клявся мені, кажучи: Потомству твоєму дам оцю землю, Він пошле Ангела Свого перед тобою, і ти візьмеш дружину синові моєму звідти.
8. А якщо не захоче дівчина йти з тобою, ти будеш вільний од цієї клятви моєї; тільки сина мого не лишай там.
9. І поклав служник руку свою під стегно Авраамове, господаря свого, і присягався йому за це.
10. І взяв служник із верблюдів господаря свого десять верблюдів і пішов. У руках у нього були також усілякі скарби господаря його. Він підвівся і пішов у Месопотамію, до міста Нахора.
11. І залишив верблюдів поза містом, біля криниці води, надвечір, о тій порі, коли виходять жінки по воду.
12. І сказав (служник): Господе, Боже господаря мого Авраама! Пошли її сьогодні назустріч мені і даруй милість господареві моєму Авраамові.
13. Ось, стою я біля джерела води, і доньки мешканців міста виходять черпати воду;
14. І дівчина, котрій я скажу: Нахили глечика свого, я нап'юся, і котра скаже: Пий, я також ще й верблюдам твоїм дам води, – оце та, яку Ти призначив служникові Твоєму Ісаакові; з цього я знатиму, що Ти даруєш милість господареві моєму.
15. Ще не перестав він говорити, аж ось, вийшла Ревека, котра народилася від Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, брата Авраамового, і глечик її на плечі в неї.
16. Юнка була прегарна видом, діва, якої не спізнав чоловік. Вона зійшла до джерела, виповнила глечика та й подалася вгору.
17. І побіг служник (Авраамів) назустріч їй, і сказав: Дай мені випити трішки води із глечика твого.
18. Вона сказала: Напийся, мій пане! І відразу опустила глека свого на руку свою і напоїла його.
19. І, коли напоїла його, сказала: Я почну черпати для верблюдів твоїх, доки не нап'ються.
20. І миттю вилила воду з глека свого в жолоб, і побігла знову до джерела зачерпнути, і начерпала для всіх верблюдів його.
21. Чоловік той дивився на неї, вражений, мовчки, бажаючи затямити, чи благословив Господь путь його, чи ні.