1. На сторожу мою став я, і коли стояв на вежі, пильнував, аби спізнати, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на оскарження моє?
2. І відповідав мені Господь і сказав: Запиши видіння і накресли виразно, щоб той, котрий читати буде, легко міг прочитати.
3. Бо видіння стосується до певного часу і оповідає про кінець і не обдурить; а хоч би й не поквапилося, чекай на нього, бо неодмінно справдиться, не відміниться.
4. Ось, душа зарозуміла не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.
5. Пихатий чоловік, наче вино, що заграло, не заспокоюється, аж так, що поширює душу свою, мов шеол, і, наче смерть, він не насититься, і збирає до себе всі народи і захоплює собі всі племена.
6. Та чи не всі вони будуть виповідати про нього притчу і глумливу пісню: Горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, – чи надовго? – і обтяжує себе заставами.