7. Страшний і грізний він; від нього самого звершується суд його і влада його.
8. Прудкіші від барсів коні його і меткіші од вечірніх вовків; мчить увсібіч кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, мов орел, що кидається на здобич.
9. Увесь він простує на грабіж; втупивши погляд уперед, він забирає полонених, мов пісок.
10. І над царями він збиткується, і князі для нього стають посміховиськом; над усілякою фортецею він учиняє посміх: насипає облогового вала і здобуває її.
11. Тоді зростає пихатість духу його, і він ходить та несамовитіє; сила його – бог йому.
12. Проте хіба не ти здавна, Господе, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо. Ти, Господе, лише для суду попустив йому. Скеле моя! Для покарання Ти призначив його.