6. Правиця Твоя, Господе, уславилася силою; правиця твоя, Господе, понищила ворога ущент.
7. Величчю Слави Твоєї Ти винищив тих, хто повстав супроти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він спопелив їх, як стерню.
8. Від подиху гніву Твого розійшлися води, вода стала, як стіна, і загусли безодні в серці моря.
9. Ворог сказав: "Кинуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними хіть моя, оголю меча мого, винищить їх рука моя".
10. Ти дихнув духом Твоїм, і покрило їх море: вони поринули, мов свинець, у водах глибоких.
11. Хто, як Ти, Господе, поміж богами? Хто, як Ти, величний святістю, високоповажаний похвалою, Творче чудес?
12. Ти простягнув правицю Свою; і поглинула їх земля.
13. Ти ведеш милістю Твоєю народ оцей, котрого Ти визволив; проводиш силою Твоєю у житло святині Твоєї.
14. Почули народи і тремтять; Жах полонив мешканців Филистії.
15. Тоді осмутилися князі едомські, трепет виповнив вождів моавських, зажурені всі мешканці Ханаана.
16. Нехай же упаде на них страх і жахіття; од могутности руки Твоєї нехай заніміють вони, мов камінь, допоки проходить народ Твій, Господе, доки проходить цей народ, котрого Ти надбав.
17. Введи його і посадови його на горі достатку Твого, на місці, яке Ти витворив житлом Собі, Господе, у святині, котру утворили руки Твої, Володарю!
18. Господь буде царювати навіки віків.