13. Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам'ять про Тебе – з роду й до роду.
14. Ти постанеш, змилосердишся над Сіоном; бо час уже помилувати його; бо прийшла означена година;
15. Бо служники Твої полюбили навіть каміння його, і тлін його шанують.
16. І злякаються народи ймення Господнього, і всі царі земні – слави Твоєї.
17. Бо розбудує Господь Сіон і з'явиться у славі Своїй.
18. Зважить на молитву безпомічних і не відкине благань їхніх.
19. Запишеться про це для роду наступного, і покоління прийдешнє хвалитиме Господа;
20. Бо Він дивиться з висоти Своєї святині; із небес поглядає Господь на землю.
21. Аби почути стогін в'язнів, щоб визволити рокованих на смерть.
22. Щоб звіщали на Сіоні ймення Господнє, і хвалу Його – в Єрусалимі,