17. Те саме, що хапати пса за вуха, проходячи неподалік, – втручатися в чужу сварку.
18. Як той, що вдає з себе божевільного, кидає вогонь, стріли і смерть,
19. Так – чоловік, котрий шкодить другові своєму і потім каже: Я лише пожартував.
20. Де немає більше дров, вогонь загасне; і де немає обмовника, розбрат затихне.
21. Вугіль – для жару і дрова – для вогню; а чоловік сварливий – для розпалювання сварки.
22. Слова обмовника – наче ласощі, і входять вони досередини черева.
23. Що нечистим сріблом обкладений глиняний глечик, те саме й полум'яні уста і серце в злобі.
24. Устами своїми прикидається ворог, а в серці своєму ховає підступ.
25. Якщо він говорить навіть ніжним голосом, не вір йому; тому що семеро мерзот у серці його.
26. Якщо ненависть приховується наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні.
27. Хто копає яму, той упаде в яму; і хто котить камінь угору, до того він повернеться.