15. У ясному погляді царя – життя, і добра воля його, – наче хмарина з пізнім дощем.
16. Набагато вартніша від золота надбана мудрість, а надбаний розум вартніший від найдобірнішого срібла.
17. Шлях праведних – ухилятися від зла: той оберігає душу свою, хто пильнує шлях свій.
18. Загибелі передує гординя, а падінню – пихатість.
19. Краще бути сумирним духом із покірними, аніж ділити здобич із гордими.
20. Хто влагоджує справу розумно, той знайде успіх, і хто сподівається на Господа, той блаженний.
21. Мудрий серцем назветься розважливим, і приємна мова уст сприятиме навчанню.
22. Розум для тих, що мають його, – джерело життя, а ученість безглуздого – глупота.
23. Серце мудрого вчиняє язика його мудрим і примножує знання в устах його.
24. Приємна мова – щільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25. Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними, але завершення їхнє – торованка до смерти.
26. Трудівник працює для себе, тому що змушує його до того рот його.
27. Чоловік лукавий заміряється вчинити лихе, і на вустах його, наче вогонь спопеляючий.
28. Чоловік підступний сіє розбрат, а обмовник розлучає друзів.
29. Недобра людина зводить ближнього свого і веде його на шлях недобрий.
30. Примружує очі свої, щоб вигадати підступ; прикушує собі губи і вчиняє злочина.