1. І засурмив п‘ятий Ангел, і я побачив зорю, що з неба упала на землю, і дано було їй ключа від колодязя безодні;
2. Вона відчинила колодязя безодні, і вийшов дим із колодязя, як дим із великої печі; і потьмарилося сонце і повітря від диму з колодязя.
3. І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй владу, яку мають земні скорпіони.
4. І сказано було їй, щоб не чинила шкоди траві земній і жодному зіллю і жодному дереві, а лише самим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.
5. І дано їй не убивати їх, а тільки мучити п‘ять місяців; і муки від неї схожі на страждання від скорпіона, коли вжалить людину.
6. За тих днів люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; зажадають померти, але смерть утіче від них.
7. На вигляд свій сарана була схожа на коней, що налаштовані для бою; і на головах у неї наче вінці, схожі на золото, а обличчя її, – мов обличчя людські.
8. І волосся у неї, – мов коси в жінок, а зуби в неї були, як лев‘ячі;
9. На ній були панцері, наче панцері залізні, а шум від крил її – гуркіт від колісниць, коли багато коней мчать на битву.
10. У неї були хвости, мов у скорпіонів, і в хвостах її були жала; а влада її була – шкодити людям п‘ять місяців.
11. А царем над собою мала вона Ангела безодні; ім‘я йому єврейською Аваддон, грецькою Аполліон.
12. Одне горе пройшло; ось, ідуть за ним ще два горя.