1. А ти зчини плач за князів Ізраїля.
2. І скажи: Що то за левиця-матір твоя? Лягла поміж левів, між молодими левами вирощувала левеняток своїх.
3. І вигодувала одненького з левенят своїх; він став молодим левом і навчився ловити здобич, їв людей.
4. І почули про нього народи; його піймано в яму їхню, і в ланцюгах відвели до Єгипетської країни.
5. І коли, зачекавши, побачила вона, що надія її марна, тоді взяла іншого з левенят своїх і виховала його молодим левом.
6. І, ставши молодим левом, він почав ходити поміж левами і навчився ловити здобич, їв людей.
7. І споганював бідних вдів і міста їхні спустошував; і спорожніла земля і всі поселення її від руки його.
8. Тоді повстали на нього народи з довколишніх країв і розкинули на нього сіті; і він упіймався в їхню яму.
9. І посадили його, закутого, в клітку, і відвели його до царя вавилонського; завели до фортеці, щоб не чутно вже було голосу його на горах ізраїльських.
10. Твоя матір була, як виноградна лоза, що посаджена біля води, родюча і пишна була вона від щедрої води.
11. І були в неї гілки міцні для царських скипетрів, і високо здійнявся стовбур її поміж густих гілок, і виділялася вона висотою своєю з численними гілками своїми.
12. Але з гнівом вирвано її, кинуто у вогонь, і східний вітер висушив плоди її; видкинуті і висохли міцні гілки її, вогонь пожер їх.
13. А тепер вона пересаджена в пустелю, в землю суху і спраглу.