17. Щоб справдилося сказане через пророка Ісаю, котрий каже: Він узяв на Себе наші немочі і поніс хвороби.
18. А коли Ісус побачив довкола Себе забагато народу, звелів (учням) відпливти на другий берег.
19. Тоді один книжник підійшов і сказав Йому: Учителю! Я піду за Тобою, куди б Ти не йшов.
20. І сказав йому Ісус: Лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де й голови прихилити.
21. А інший з учнів Його сказав Йому: Господе! Дозволь мені передніше піти й поховати батька мого.
22. Але Ісус сказав йому: Йди за Мною і лиши мертвим ховати своїх померлих.
23. І, коли зайшов Він у човен, слідом за Ним ступили й учні Його.
24. І ось, здійнялася велика буря на морі, аж так, що човен заливали хвилі, а Він спав.
25. Тоді учні Його підійшли до Нього, і розбудили Його; сказали: Господе! Врятуй нас: гинемо!
26. І сказав їм: Чому ви такі боягузливі, маловіри? Відтак підвівся і заборонив вітрам і морю, і вчинився великий спокій.
27. А люди дивувалися й казали: Хто це, що й вітри і море підкоряються Йому?
28. І коли Він приплив до другого берега в країну Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, вельми навіжені, аж так, що ніхто не насмілювався проходити тією дорогою.