11. Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, одягнутого не в шлюбний одяг,
12. І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди не в шлюбному одязі? А він змовчав.
13. Тоді сказав цар служникам: Зв‘яжіть йому руки й ноги, візьміть його і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.
14. Тому що багато запрошених, але мало вибраних.
15. Тоді фарисеї пішли і радилися, як би спіймати Його на слові.
16. І послали до Нього учнів своїх з іродіянами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий, і справді дороги Господньої навчаєш, і не піклуєшся, щоб комусь догодити, бо не зважаєш на жодну особу;
17. То скажи нам: Як Тобі видається? Чи дозволено давати податок кесареві, чи ні?
18. Але Ісус побачив лукавство їхнє і сказав: Нащо спокушаєте Мене, лицеміри?
19. Покажіть Мені монету, котрою сплачується податок. Вони принесли Йому динарій.