7. Якби ви знали, що означає: Милости хочу, а не пожертви, то не осудили б безвинних;
8. Бо Син Людський є Господь також і суботи.
9. І, відійшовши звідти, прийшов Він до синагоги їхньої.
10. І ось, був там чоловік, що мав висхлу руку. І запитали в Ісуса, щоб звинуватити Його: Чи можна уздоровлювати в суботу?
11. А Він сказав їм: Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде до ями, не візьме її і не витягне?
12. Наскільки ж людина краща від вівці! Отож, можна і в суботу чинити добро.
13. Тоді сказав чоловікові тому: Простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здоровою, як друга.
14. А фарисеї, як вийшли, радилися поміж собою супроти Нього, у який спосіб погубити Його. Але Ісус дізнався про це, і пішов звідти.
15. І пішла за Ним сила (багато) народу, і Він уздоровив їх усіх.
16. І заборонив їм зголошувати про Нього,
17. Нехай справдиться сказане через пророка Ісаю, котрий повідав:
18. Ось, Слуга Мій, Котрого Я вибрав, улюблений Мій, до Котрого прихилилась душа Моя; вкладу Духа Мого в Нього; і звістить народам суд;
19. Не заперечить, не заволає, і ніхто не почує на вулицях крику Його;
20. Тростини надламаної не доламає, і гнота тліючого не загасить, аж доки не звершить суду перемоги;
21. І на ймення Його будуть сподіватися народи.