17. Бо цей Ірод, пославши був, узяв Івана і ув‘язнив його у в‘язниці за Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, що одружився з нею.
18. Бо Іван казав Іродові: Ти не можеш мати дружину брата твого.
19. А Іродіяда виповнювалася люттю на нього, жадала вбити його, але не могла.
20. Бо Ірод боявся Івана, відаючи, що він муж праведний і святий і беріг його; багато робив, дослухаючись його, і вдоволено слухав його.
21. Та настав сприятливий день, коли Ірод на день своїх уродин учинив бенкет своїм вельможам, тисяцьким і старшинам галілейським, –
22. Донька Іродіяди увійшла, танцювала і догодила Іродові і тим, що лежали з ним. Цар сказав дівчині: Проси у мене, чого прагнеш, і дам тобі.
23. І присягався їй: Чого не попросиш у мене, дам тобі, навіть половину мого царства.
24. Вона вийшла і запитала у матері своєї: Чого просити? Та відповіла: Голову Івана Хрестителя!
25. І вона негайно пішла до царя, і квапливо просила, кажучи: Хочу, щоб ти мені зараз же дав на тарелі голову Івана Хрестителя.