23. І, взявши чашу, подякував і подав їм: і пили з неї всі.
24. І сказав їм: Це – кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.
25. Істину кажу вам: Я вже не буду пити від плоду виноградного до того дня, коли буду пити нове вино у Царстві Божому.
26. І, проспівавши псалом, пішли на гору Олив,
27. І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся через Мене цієї ночі; бо написано: Уражу пастиря, і порозбігаються вівці.
28. А по воскресінні Моєму Я зустріну вас у Галілеї.
29. Петро сказав Йому: Якщо навіть усі спокусяться, але не я.
30. І сказав йому Ісус: Істину кажу тобі, що нині ти, цієї ж ночі, передніше, аніж двічі проспіває півень, тричі зречешся Мене.
31. Але він ще палкіше казав: А хоч би мені й умерти з Тобою, не зречуся Тебе. Те саме й інші казали.
32. Прийшли до поселення, що називається Гетсиманія; і Він сказав учням Своїм: Посидьте тут, доки Я помолюся.
33. І взяв із Собою Петра, Якова та Івана, а тоді почав тужити і сумувати.
34. І сказав їм: Душа Моя страждає смертельно; побудьте тут і пильнуйте.
35. І, відійшовши недалеко, упав на землю і молився, щоб, коли можливо, обминула Його ця година;
36. І казав: Авва-Отче! Усе можливе Тобі; забери цю чашу від Мене; а втім, не те, чого Я бажаю, але те, чого Ти бажаєш.
37. Коли повернувся, то знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Симоне! Ти спиш? Не міг ти пильнувати одну годину?