9. Тоді сказав їм Ісус: Запитаю Я вас: Що треба чинити в суботу? Добро чи зло? Врятувати душу, чи погубити? Вони мовчали.
10. Тоді Він глянув на всіх, і сказав тому чоловікові: Простягни руку твою. Він так і вчинив; і стала рука його здорова, як друга.
11. А вони стали несамовитими і радилися поміж собою, – що їм учинити з Ісусом.
12. За тих днів зійшов Він на гору помолитися і був цілу ніч у молитві до Бога.
13. А коли настав день, прикликав учнів Своїх і вибрав з них дванадцятеро, котрих і назвав Апостолами:
14. Симона, котрого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Івана, Пилипа і Варфоломія,
15. Матвія і Хому, Якова Алфеєвого і Симона, званого Зилотом,
16. Юду Якового та Юду Іскаріотського, котрий і вчинився потім зрадником.
17. І спустившися з ними, зупинився на рівному місці, і сила учнів Його, і багато народу із усієї Юдеї та Єрусалиму і приморських місць тирських і сидонських,
18. Котрі прийшли послухати Його, і уздоровитися від недуг своїх, а також і ті, що страждали від нечистих духів; і уздоровлювалися.
19. І увесь народ шукав (можливости) торкнутися до Нього, тому що від Нього струмувала Сила і уздоровлювала всіх.
20. І Він, звівши очі Свої на учнів Своїх, казав: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже.
21. Блаженні голодні нині, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть нині, бо зрадієте.
22. Блаженні ви, коли зненавидять вас люди і коли відлучать вас, і будуть обмовляти, і знеславлять ім‘я Боже, як ганебне, за Сина Людського.