23. Він сказав їм: Авжеж, ви скажете Мені приповідку: Лікарю! Уздоров Самого Себе; вчини також тут, у Твоїй вітчизні, те, що, як ми чули, було в Капернаумі.
24. І сказав: Істину кажу вам: Жодного пророка не приймають у своїй вітчизні.
25. По правді кажу вам: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли замкнуте небо було на три роки і шість місяців аж так, що вчинився великий голод по всій землі.
26. І до жодної з них не був посланий Ілля, а лише до вдови у Сарепту Сидонську;
27. Багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жодний з них не очистився, окрім Неємана сирійця.
28. Зачувши сказане, всі в синагозі виповнилися люттю,
29. І, підвівшися, вигнали Його геть із міста, і повели на вершину гори, на котрій їхнє місто було збудоване, щоб скинути Його донизу.
30. Але Він, пройшовши поміж ними, відійшов.
31. І прийшов до Капернауму, місто галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32. І дивувалися з учення Його, бо слово Його було владне.
33. Був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа бісівського, і він закричав несамовитим голосом:
34. Припини! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35. Ісус заборонив йому, сказавши: Замовкни і вийди з нього. І демон, поваливши його (чоловіка) посередині синагоги, вийшов з нього, анітрохи не завдавши йому шкоди.
36. І виповнив усіх жах, і загомоніли поміж собою: Що ж воно означає, що Він владно, із силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37. І полинула чутка про Нього по всіх довколишніх місцях краю.
38. Він вийшов із синагоги, і пішов до оселі Симона; а теща Симонова була у важкій пропасниці; і просили Його за неї.