1. Повідав також Ісус учням Своїм: Один чоловік був багатий і мав управителя, на котрого надійшов виказ йому, що він переводить маєток його;
2. І прикликав його і сказав йому: Що це я чую про тебе? А дай-но звіт про твою управу, бо ти вже не можеш більше провадити її.
3. Тоді управитель сказав сам у собі: Що мені вчинити? Володар мій відбирає в мене управу домом; копати не можу, просити соромлюся;
4. Знаю, що вчинити, аби прийняли мене в доми свої, коли буду позбавлений управи домом.
5. І прикликав боржників володаря свого, кожного нарізно, і сказав першому: Скільки ти заборгував господареві моєму?
6. Він сказав: Сто мір оливи. І сказав йому: Візьми твою розписку і сідай скорше й напиши: П‘ятдесят.
7. Потім другому сказав: А ти скільки заборгував? Він одказав: Сто мір пшениці. І сказав йому: Візьми твою розписку і напиши: “Вісімдесят”.
8. І похвалив володар управителя невірного, що мудро вчинив; бо сини віку цього мудріші в їхньому роді від синів світла.
9. І Я кажу вам: Надбайте собі друзів багатством неправедним, щоб Вони, коли воно минеться, прийняли вас до осель вічних.
10. Вірний у малому, вірний також у великому, а невірний в малому невірний у великому.