24. По цих днях зачала Єлисавета, дружина його, і таїлася п‘ять місяців, кажучи:
25. Так учинив мені Господь за цих днів, коли зглянувся наді мною,і щоб зняти з мене ганьбу між людьми.
26. А шостого місяцяВід зачаття Івана послано було Ангела Гавриїла від Бога до міста Галілейського, що йменувалося Назарет,
27. До діви, зарученої з мужем на ім‘я Йосип, з дому Давидового; а ймення Діви – Марія.
28. Коли Ангел зайшов до неї, то сказав: Радій Благодатна! Виповнена благодаттю Божою. Господь з тобою; благословенна ти поміж жінками.
29. А вона, як побачила його, збентежилася цими словами і міркувала, а що воно за вітання таке.
30. І сказав їй Ангел: Не бійся, Маріє, бо ти надбала благодаті у Бога.
31. І ось, ти в лоні зачнеш, і породиш Сина, і назвеш Йому ймення: Ісус;
32. Він буде великим і назветься Сином Всевишнього; і дасть Йому Господь Бог престол Давидів, батька Його;
33. І буде царювати над домом Якова повіки, і царству Його не буде кінця.
34. Але Марія сказала Ангелові: Як станеться таке, коли я чоловіка не знаю?
35. Ангел сказав їй у відповідь: Дух Святий виповнить тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе; а тому й народжуване Святе назветься Сином Божим.
36. Ось, і Єлисавета, родичка твоя, що називається неплідною, і вона зачала сина в старості своїй і їй уже шостий місяць;
37. Бо у Бога не залишиться безсилим жодне слово.
38. Тоді Марія сказала: Ось, я – служниця Господня; нехай буде мені за словом твоїм, і відійшов од неї Ангел.
39. Підвівшися за цих днів, Марія квапливо подалася до нагірної країни, до міста Юдиного.
40. І зайшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41. Коли Єлисавета зачула вітання Марії, то немовля здригнулося їй у лоні; і Єлисавета виповнилася Духом Святим,
42. І вигукнула дужим голосом, і сказала: Благословенна ти серед жінок, і благословенний плід лона твого!