21. Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
22. І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них.
23. Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю його в Асирію, де він і донині.
24. І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Хамату, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її.
25. І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх.
26. І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.
27. І наказав цар асирійський і сказав: Відправте туди одного із священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і замешкає там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.
28. І прийшов один із священиків, котрих виселили із Самарії, і мешкав у Бет-Елі, і він навчав їх, як шанувати Господа.
29. Причому, зробив кожний народ своїх богів, і поставив у капищах узвишшя, які спорудили самаряни, – кожний народ у своїх містах, де вони живуть.
30. Вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а хаматяни зробили Ашіму,
31. Іввійці зробили Нівхаза і Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх у вогні Адраммелехові і Анаммелехові, сефарваїмським богам.
32. А тим часом, шанували й Господа, і вчинили у себе священиків підвищень з-поміж себе, і вони служили в них у капищах на підвищеннях.
33. Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаями народів, з-поміж котрих оселили їх.
34. Аж донині чинять вони за давніми своїми звичаями: Не бояться Господа, і не чинять за настановами і за обрядами, і за законами, і за заповідями, котрі заповідав Господь синам Якова, котрому дав Він ім'я Ізраїля.
35. І склав Господь з ними заповіта і заповідав їм, говорячи: Не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте пожертви їм;
36. Але Господа, Котрий вивів вас із єгипетської землі силою великою і раменом потужним, Його шануйте, і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте пожертви.
37. І настанови, і приписи, і закона, і заповіді, котрі Він написав вам, прагніть виконувати упродовж усіх днів, і не шануйте богів інших.
38. І заповіта, котрого Я склав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших;