7. Яків дуже злякався і знітився, і поділив людей, які були з ним, і скотину дрібну й велику, і верблюдів, на два табори.
8. І сказав: Якщо Ісав учинить напад на один із таборів і винищить його, то другий табір зможе врятуватися.
9. І сказав Яків: Боже батька мого Авраама і Боже батька мого Ісаака, Господе, який сказав мені: Повернися до краю твого, до вітчизни своєї, і Я буду добродіяти тобі!
10. Не достойний я всіх милостей і всіх благодіянь, котрі Ти дарував служникові Твоєму; тому що я лише з палицею моєю перейшов цей Йордан; а тепер у мене два табори.
11. Благаю тебе: Врятуй мене від руки брата мого, від руки Ісава, бо я боюся його, щоб він, як прийде, не забив мене і матері з дітьми.
12. Ти сказав: Я буду добродіяти тобі, і вчиню нащадків твоїх, як пісок морський, котрого не порахувати через безліч.
13. І ночував там Яків тієї ночі. І взяв від того, що мав, у дарунок Ісавові, братові своєму:
14. Двісті кіз, двадцять козлів, двісті овечок, двадцять баранів,
15. Тридцять верблюдів дійних із лошатами їх, сорок корів, десять волів, двадцять віслючок, десять віслюків.
16. І дав у руки служникам своїм кожну череду окремо, і сказав служникам своїм: Ходіть переді мною, і залишайте відстань од череди до череди.
17. І наказав першому, сказавши: Коли брат мій Ісав зустрінеться тобі і запитає, говорячи: Чий ти? І куди йдеш? І чия череда перед тобою?